ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                          Директор КНМУ

П’ятихатський РМК

«12» березня2014 р.

_____________Н.І.Пономаренко

Програма

районного семінару-практикуму

заступників директорів закладу освіти

з навчально-виховної роботи

«Взаємне спілкування, співтворчість та співучасть

як основні форми виховного впливу

на учня у сучасних умовах»

Мета:обговорити актуальні питання організації виховного впливу на учнів в сучасних умовах розвитку суспільства;

-  презентувати роботу педагогічного, учнівського та батьківського колективівСаксаганської ЗШ І-ІІІ ступенів

щодо взаємного спілкування, співтворчості та співпраці;

-виробити в ході обговорення рекомендації щодо планування виховного впливу на учнів родинною  та шкільною громадою.

Місце проведення: Саксаганська ЗШ І-ІІІ ступенів,

с.Саксагань, вул.. Соловйова, 1

тел. (05651)3-40-82

E-mail:[email protected]

Час проведення: 9.30 – 14.00

Дата проведення:14 березня 2014 року

Учасники: заступники директорів закладів освіти з навчально-виховної роботи, методисти РМК, представники батьківського комітету та інших навчальних закладів

Хід семінару-практикуму

Рекомендації

районного семінару-практикуму

заступників директорів з навчально-виховної роботи

«Взаємне спілкування, співтворчість та співучасть як основні форми виховного впливу на учня у сучасних умовах»

       В умовах постіндустріального суспільства, визначальними ознаками якого є мобільність, відкритість, здатність до постійного переструктурування і оновлення, очевидним стає оновлення змісту, форм і методів виховання, створення сприятливих умов для саморозвитку особистості. Для  загальноосвітніх навчальних закладів виховання особистості  можна визначити як цілеспрямований процес формування її соціально цінних властивостей, а мета виховання - формування соціально цінних властивостей особистості, необхідних для життя в суспільстві. Якість навчально-виховного процесу є повсякденною турботою педагогів усіх рівнів. Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому  навчально-виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями.

Демократизація й гуманізація суспільства зумовили відповідні зміни в методиці виховної роботи. У ній починає домінувати акцент на взаємодію дорослих і дітей, які, об'єднуючись задля загальної мети, формують стосунки між собою на принципах співробітництва й співтворчості. Вихователь орієнтується на позитивні якості учня, вірить у його творчі сили, намагаючись активізувати й розвинути їх. Цьому сприяють творчий підхід до школярів, гнучкість форм впливу на них, урізноманітнення змісту діяльності дитячого колективу.

Обговоривши теоретичні та практичні аспекти взаємного спілкування, співтворчості та співучасті, як основних форм виховного впливу на учня в сучасних умовах, учасники районного семінару-практикуму рекомендують:

Заступникам директорів з навчально-виховної роботи:

1. Опрацювати та проаналізувати отриману в ході семінару інформацію щодо створення сприятливих умов для  формування соціально цінних властивостей особистості, необхідних для життя в суспільстві.
2. Орієнтувати виховну систему загальноосвітнього навчального закладу, яка охоплює начальний процес, позаурочне життя школярів, їх діяльність і спілкування за межами установи, на забезпечення більш повного всебічного розвитку особистості, формування її самостійності і відповідальності, громадянського становлення.
3. Здійснювати оцінювання змісту виховної діяльності учнів, колективу, рівня його впливу на особистість учня за критеріями :

• відповідність між змістом виховання та вимогами суспільства;
• єдність необхідних напрямів виховання з моральною їх сутністю;
• комплексність у процесі здійснення всіх напрямів виховного впливу;
• індивідуалізація виховання.
  4. Створювати умови для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності вчителів, класних керівників, їх самоосвітньої діяльності
  5. Створювати можливості для відкритого спілкування для усіх учасників навчально-виховного процесу через Інтернет, дистанційне навчання, продуктивне навчання

Тема: Родина – фортеція дитини

Мета:

• розвинути в батьків уміння та навички встановлення контакту з дитиною, розуміння поведінкових реакцій, стану і проблем дитини;
• сформувати поняття про основні сприятливі умови розвитку дитини і дотримання її прав.

Тривалість  тренінгу– 1год.30 хвилин

Категорія учасників: представники батьківського комітету та представники інших навчальних  закладів

Кількість педагогів-тренерів: - 1- особа.

Очікувані результати:

• формування толерантного та емпатійного ставлення батьків і фахівців до дітей;
• встановлення тісних зв’язків та контактів між батьками і представниками інших навчальних закладів, що здійснюють соціальний захист дитини;
• зменшення проявів жорстокого  ставлення до дітей у сім’ях.

Приміщення: простора кімната; стільці, виставлені у формі кола; 2 столи, розміщені в різних кутках кімнати; стіл для педагога-тренера.

Необхідне обладнання: інформаційний матеріал, маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, клей.

Структура тренінгового заняття

Сценарний план тренінгового заняття

1. Відкриття тренінгового заняття (5 хв.)

Педагог-тренер вітає учасників, презентує програму заняття, мету та завдання. Ознайомлює учасників із регламентом роботи.

2. Вправа на знайомство «Ми з дитиною разом найкраще робимо …» (10 хв.)

Мета: створити доброзичливу атмосферу між учасниками для ефективної співпраці.

  Хід вправи: педагог- тренер :   Щоб зняти напруження і налаштуватися на доброзичливі стосунки між учасниками, пропоную розпочати зі знайомства. Для цього він запрошує всіх по черзі, називаючи  своє  ім’я, по батькові    продовжити речення «Ми з дитиною разом найкраще робимо …»

3. Вправа «Прийняття правил роботи групи»(10 хв.)

Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі. Прийняти правила для продуктивної роботи в групах.

Хід вправи: Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі.  Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в групі є такі правила:

         Правила тренінгу

• приходити вчасно;
• мати позитивний настрій на роботу;
• бути доброзичливим стосовно себе та інших;
• говорити по черзі;
• говорити від свого імені;
• вкладатись у відведений проміжок часу;
• добровільно  брати участь в обговореннях;
• бути активним;
• бути сприятливим до ситуації;
• дотримуватися принципу конфіденційності;

Тренер –: Чи згодні з такими правилами? Пропоную прийняти їх в цілому

4. Вправа «Дерево пізнання» (10 хв.)

Мета: з’ясувати очікування учасників щодо тренінгу, визначити питання, на які доцільно звернути увагу в процесі роботи з групою.

Тренер - Шановні учасники тренінгу, зазначте, будь- ласка, на стікерах -листочках, які ви маєте власні очікування від нашого заходу, на який сподіваєтеся результат.   Клеять на аркуші ватману з малюнком дерева .Озвучте їх, будь-ласка.

Примітки: кольорові стікери можуть бути у вигляді листків дерева.

Можливі варіанти очікувань:

• отримати нову і корисну інформацію з проблеми;
• обмінятися батьківським досвідом;
• знайти нові контакти;
• перебувати у дружній атмосфері

5. Вправа «Родинна абетка» (10 хв.)

Мета: підвищити рівень поінформованості учасників щодо проблеми.

Обладнання: таблиця «Родинна абетка» (намальована на аркуші А1 ).

Хід вправи: педагог-тренер пропонує учасникам у доцільному режимі назвати свої асоціації до слова «родина», які в них з’являться. Всі асоціації учасники нотують у таблиці «Родинна абетка»:

По завершенні вправи педагог-тренер узагальнює асоціативний ряд: «Отже, для нашої групи родина – це…(перелік з таблиці). Але найголовніше для родини – продовження роду, тобто наші діти. Наступна вправа присвячена роботі щодо їх більшого розуміння».

6. Вправа «Голосування» (15 хв.)

Мета: сприяти підвищенню рівня батьківської компетентності й розвитку партнерських взаємин із дітьми

Обладнання: таблички зі флешами «Згоден», «Не згоден», «Не знаю», закріплені в різних кутках кімнати.

Хід вправи: педагог-тренер зачитує твердження, а учасники повинні вибрати для себе варіант ( написи: «Згоден», «Не згоден», «Не знаю»). Після кожного твердження відбувається обговорення, чому обрано саме такий варіант відповіді.

Твердження:

• сучасні діти – зіпсовані. Раніше діти не мали такого гарного життя;
• ми маємо самі вирішувати за дітей, а не слухати їх;
• думка дитини є так само важливою, як і думка дорослої людини.
• Хлопці повинні отримувати кращу освіту, ніж дівчата, оскільки вони довше працюватимуть та зароблятимуть кошти на утримання родини;
• Дітей слід виховувати під наглядом родини;
• Діти ніколи не брешуть щодо насильства, яке над ними чинили;
• Діти завжди повинні робити те, що їм скажуть дорослі;
• Діти не повинні бути тягарем для своєї родини, а відтак вони мають ставати самостійними якомога раніше;
• Діти мають доглядати за молодшими братами/сестрами, коли батьки на роботі.
• Важливіше отримати практичні навички й піти працювати, ніж ходити до школи;
• Батьки мають право покарати дитину на свій розсуд;
• Позбавляючи дітей чогось, ми спонукаємо їх зрозуміти ціну речей;

7. Вправа «Ниточки» (20 хв.).

Мета:  сприяти розумінню необхідності дотримання прав дитини та здійснення супроводу її розвитку і соціального захисту.

Обладнання: таблички зі словами: дитина, сім’я, дім, освіта, любов, права, надія, кольорові стрічки  однакової довжини,ножиці.

Хід вправи

Перший етап (20 хв.).Перед початком вправи педагог-тренер пропонує групі сісти півколом, щоб створити атмосферу. Потім учасників(дітей) тренер обирає сімох осіб, які отримують картки зі словами. Обрані учасники стають до аудиторії (глядачів) спиною а інший тренер прикріплює їм картки зі словами дитина, сім’я, дім, освіта, любов, права, надія таким чином, щоб певний час глядачі не могли їх побачити. У центрі півкола стає учасник з – написом дитина. Потім тренер починає розповідати історію, запрошуючи в певний момент вийти на середину півкола по черзі інших шістьох учасників. Кожен з учасників тримає один кінець різнокольорової нитки, яку їм заздалегідь дав тренер,а інший кінець простягає дитині. Поступово дитина опиняється в колі, з’єднаному з кожним учасником дійства кольоровою ниткою.

          Текст тренера.

Зараз  я розповім вам реальну історію. Отже,жила собі дитина, яка була найщасливішою в світі. У неї була мама й тато, дідусь і бабуся і навіть старший брат. У дитина була сім’я( тренер вводить учасника, в якого є картка із написом «сім’я», і з’єднує його ниткою з «дитиною»). Усі члени сім’ї ставилися до дитини з повагою та розумінням. Дитина знала, що таке справжня любов (виводь учасника з карткою «любов». Протягує другу ниточку). Сім’я дитини була доволі забезпеченою й жила у великому і світлому домі (виходить учасник з карткою «дім»; протягує ниточку). Дитина вчилась у школі-гімназії, одній з найкращих у місті, вона отримала якісну освіту (вихід наступного учасника; ще одна ниточка). Так дотримувалися права дитини (вихід учасника з карткою «права»; ще одна  ниточка). Дитина з надією дивилась у майбутнє ( вихід учасника з карткою «надія»; остання ниточка).

          Але так уже сталося, що майже  в один рік батько і старший брат дитини загинули в автокатастрофі. Мама, не впоравшись із нестерпним горем, почала дедалі частіше заглядати в чарку, шукаючи там порятунку, а бабуся й дідусь, не витримавши нещастя, померли одне за одним. Так у дитини не стало сім’ї ( тренер входить у коло й перерізає ножицями ниточку «дитина» -« сім’я»), а разом з рідними поступово зникла й любов (тренер розрізає нитку «дитина» - «любов»). Згодом не стало в дитини й дому (тренер перерізає нитку «тинина» - «дім»), оскільки мати змушена була продати його, щоб розрахуватися з боргами.

Дитина разом з мамою опинилася на вулиці. Вона перестала ходити до школи (тренер розрізає нитку «дитина» - «освіта»). Права дитини не дотримувалися, тому що дорослі перестали про неї піклуватися (тренер ріже нитку «дитина» - «права»). Лише світлий промінчик надії давав дитині сили та сподівання (єдина нитка, яка залишається не розрізаною). Час минав, і одного разу дитину привели небайдужі люди до притулку. Фахівці притулку знайшли  для дитини прийомну сім’ю, де вже виховували двох хлопчиків і двох дівчаток. Поряд із дитиною з’явилися чоловік і жінка, яких дитина називає мамою й татом, у неї з’явилися брати і сестри (тренер зв’язує нитку «дитина» - «сім’я»). Дитина відчуває: що її люблять (тренер зв’язує нитку «дитина» - «любов»).

У дитини з’явився дім, в якому вона почувалася затишно й комфортно (тренер зв’язує нитку «дитина» - «дім»). Дитина знову почала вчитися (тренер зв’язує нитку «дитина» - «освіта»).

Дитина знову могла сказати: «Я – людина, нехай маленька, але я маю права (тренер зв’язує нитку «дитина» - «права»).  Як чудово, коли є на світі добрі люди, і як важливо, щоб у серці залишалася надія!

Другий етап.  Потім тренер пропонує групі подякувати учасникам дійства й запрошує всіх повернутися на свої місця в колі.

До уваги тренера: дана вправа передбачає досить глибоке обговорення та рефлексію. Під час обговорення не слід залишити без уваги жодної репліки учасників, оскільки вправа може викликати надто глибокі емоційні переживання.

Обговорення:

• Які емоції, почуття переживали ви (батьки)? Звернення до гостей!
• Які умови потрібні дитині для виживання й розвитку?
• Хто може забезпечити ці умови?

8. Вправа «Рука допомоги» (10 хв.)

Мета: розвивати навички рефлексії та емпатії, сприяти позитивному емоційному настрою групи.

Обладнання: аркуші А4 за кількістю учасників.

Хід вправи. Педагог-тренер: «У попередній вправі ми бачили, в які трагічні ситуації можуть потрапляти наші діти. На жаль, в реальному житті таких ситуацій сила-силенна! Але найголовніше, щоб поруч із дитиною завжди знайшовся хтось, хто простягне їй руку допомоги в скрутні хвилину.

 Зараз ми спробуємо це зробити для своєї дитини. На аркуші А4 обведіть свою долоню. Підпишіть аркуш «Моя допомога моїй дитині», посередині долоні пишемо ім’я дитини, а на кожному пальчику – варіанти, форми нашої допомоги їй.

Результати роботи висвітлюють перед групою за бажанням.

          Обговорення:

• які емоції ви переживали, виконуючи цю вправу?

9. Інформаційне повідомлення  «Законодавство, що захищає права дитини» (5 хв.)

Мета:активізувати інформацію з проблеми, розширити інформаційне поле батьків стосовно законодавчого підкріплення прав дитини в Україні.

Педагог-тренер стисло презентує батькам основні міжнародні документи і посилання на закони України, які створюють нормативно-правову  базу

захисту прав дитини (Конвенція прав дитини, Закон про середню загальну середню освіту, Закон про охорону дитинства та інші.)

Основні суб’єкти організації   соціальної допомоги дітям:

• Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту;
• Міністерство охорони здоров’я ;
• Міністерство освіти і науки;
• Міністерство внутрішніх справ;
• Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді;
• Служба у справах дітей;
• Центр зайнятості;
• Кримінальна міліція у справах неповнолітніх;
• Місцеві навчальні заклади.

Поради батькам     

Сім батьківських заповідей:

• не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа;
• любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху;
• не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою;
• запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й утішати. Ви -  не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на груди якої можна виплакатись і в п’ять, і в п’ятдесят років;
• не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Гірше, якщо можете, але не робите;
• усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все;
• не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя, своїй дитині, вона віддячить вашим онукам;

Пам’ятка батькам від дитини

Дитячі прохання:

• окрім їжі, дайте мені тепло, сердечність, безпечний спокій і вашу любов;
• дозвольте втішатися моїми замислами в цьому дивному світі постійних змін;
• дозвольте в міру моїх сил сідати, ставати, ходити, бігати, лазити, стрибати;
• не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую «забагато», «задовго», «часто»;
• дозвольте мені ставити запитання й отримувати відверті відповіді, а також експериментувати, шукати й досліджувати;
• не карайте мене, коли я і так переживаю через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для мене;
• говоріть до мене очима, серцем, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі;
• нехай довкола мене живуть гарні, ніжні й лагідні люди;
• нехай панує мир – передумова мого розвитку;
• у вашій хаті дайте мені у власність один куточок, частинку вашої уваги й вашого часу;
• навчіть мене розуміти й відчувати красу, тішитися й радіти з усього, хоча б і з найбільшої дурнички;
• підтримуйте й заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю сотню помилок;
• будьте терплячі зі мною , я ж бо є тільки дитиною й учнем;
• надайте і мені частину відповідальності, відповідну до моїх сил і можливостей;
• навчіть мене брати участь у забавах, заняттях. У праці;
• зробіть так, щоб у мене була можливість відчути свою значущість і потрібність для вас, своє місце у планах родини й гімназії;
• будьте до мене доброзичливими. Лояльними, тор я навчуся так само віддячувати іншим людям;
• покажіть, як дотримуватися обіцянки й даного слова;
• нехай ніколи не боятимуся втратити вашу любов;
• не передавайте мені ваші острахи й побоювання;
• допоможіть мені перемагати біль, марні забаганки, тішитися майбутніми радощами;
• навчіть мене знаходити рівновагу, коли ви на мене гніваєтеся; не боятися вашого гніву,  коли він справедливий і виправданий;
• не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую Вас;
• не бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю  перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені самовизначитись;
• не покладайте на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що реагувати слід лише на силу. Я відгукнусь із більшою готовністю на ваші ініціативи;
• не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику й змушує вперто намагатись у всіх випадках залишити останнє слово за собою;
• не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - це похитне мою віру у вас;
• не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, щоб роздратувати вас, а то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог;
• не засмучуйтесь занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що зробили;
• не робіть для мене й за мене те, що я в змозі зробити сам, або інакше я використовуватиму вас як обслугу;
• не дозволяйте моїм поганим звичкам притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на продовження такої поведінки;
• не нарікайте на мене в присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч;
• не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту.

10. Вправа на завершення «Телеграма» (10 хв.)

Мета: отримати від кожного учасника стислу інформацію про враження від тренінгового заняття.

Хід вправи: тренер звертається до учасників із проханням скласти телеграму .

  Яка  містила б відповіді на запитання:

     - Що було для вас важливим під час тренінгу?

          - Чого ви  навчилися?

          - Що вам сподобалося?

          Телеграми зачитують перед групою , далі  тренер  збирає телеграми та прикріплює їх на плакат  «телеграма», який висітиме в класі до наступного заняття.
 

Шановні наші гості! Я щиро дякую за те, що Ви завітали до нас на свято.

Миру і щастя дому вашому,

Сім’ям вашим, роду вашому.

Миру і щастя землі, по якій ви ходите!

Хай же будуть ваші руки сильнішими,

А душі зрячими.

Хай поруч з матір’ю завжди йтиме батько!

Хай кожна дитина , яка  проходить

У цей світ, матиме два крила

Не за для того, аби літати,

А щоб впевнено ходити по землі.